підтвердження правильності конкретних дій, процесів, подій або їх результатів.
Економічний словник
Значення в інших словниках
засвідчення —
-я, с. 1》 Дія за знач. засвідчити. 2》 Документ, який свідчить що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
засвідчення —
Посвідка, свідоцтво, див. атестат
Словник чужослів Павло Штепа
засвідчення —
засві́дчення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
засвідчення —
Засві́дчення, -ння; -чення, -чень і -ченнів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
засвідчення —
ЗАСВІ́ДЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. засві́дчити. — Я.. ладен дати в цьому засвідчення на папері (Н.-Лев., І, 1956, 625). 2. Документ, який свідчить що-небудь. Писар написав духовницю, сам підписався за свідка, попросив ще одного свідка. І той за гроші підписав засвідчення (Н.-Лев., IV, 1956, 223).
Словник української мови в 11 томах
засвідчення —
рос. засвидетельствование підтвердження достовірності конкретних дій, процесів, явищ або їхніх результатів.
Eкономічна енциклопедія
засвідчення —
Засвідчення, -ня с. Засвидѣтельствованіе, свидѣтельство, удостовѣреніе. Черк. у. Смутна пісня є историчне засвідчення важкого минувшого життя. Левиц. І. (Правда, 1868, 484). Піди, хай піп дасть засвідчення. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка