контрагент

(англ. сопtractor)

1. партнер за експортно(імпортною угодою.

2. кожна із сторін договору стосовно одна до одної.

Значення в інших словниках

1. контрагент — контраге́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. контрагент — А. Особа чи установа, яка бере на себе певні зобов’язання за договором. Пох. контрагентський.  Літературне слововживання
3. контрагент — -а, ч. Особа чи установа, що бере на себе певні зобов'язання за договором.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. контрагент — Згодник  Словник чужослів Павло Штепа
5. контрагент — КОНТРАГЕ́НТ, а, ч., юр. Кожна зі сторін у договорі, кожен із суб'єктів, що взаємодіють між собою, беручи участь у спільній роботі. [Реджі:] Ну, скажи – твій .. контрагент виконає цей договір, якщо я переміню ім'я? (І.  Словник української мови у 20 томах
6. контрагент — контраге́нт [від лат. contrahens (contrahentis) – той, хто домовляється] сторона в договорі.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. контрагент — Контраге́нт, -та; -ге́нти, -тів (нім. Kontrahent, лат. contrahens)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. контрагент — КОНТРАГЕ́НТ, а, ч. Особа або установа, що бере на себе певні зобов’язання за договором. [Реджі:] Ну, скажи — твій.. контрагент виконає цей договір, якщо я переміню ім’я? (Коч.  Словник української мови в 11 томах