Значення в інших словниках
-
контрагент —
контраге́нт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
контрагент —
А. Особа чи установа, яка бере на себе певні зобов’язання за договором. Пох. контрагентський.
Літературне слововживання
-
контрагент —
-а, ч. Особа чи установа, що бере на себе певні зобов'язання за договором.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
контрагент —
КОНТРАГЕ́НТ, а, ч., юр. Кожна зі сторін у договорі, кожен із суб'єктів, що взаємодіють між собою, беручи участь у спільній роботі. [Реджі:] Ну, скажи – твій .. контрагент виконає цей договір, якщо я переміню ім'я? (І.
Словник української мови у 20 томах
-
контрагент —
(англ. сопtractor) 1. партнер за експортно(імпортною угодою. 2. кожна із сторін договору стосовно одна до одної.
Економічний словник
-
контрагент —
контраге́нт [від лат. contrahens (contrahentis) – той, хто домовляється] сторона в договорі.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
контрагент —
Контраге́нт, -та; -ге́нти, -тів (нім. Kontrahent, лат. contrahens)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
контрагент —
КОНТРАГЕ́НТ, а, ч. Особа або установа, що бере на себе певні зобов’язання за договором. [Реджі:] Ну, скажи — твій.. контрагент виконає цей договір, якщо я переміню ім’я? (Коч.
Словник української мови в 11 томах