корн —
корн 1 іменник чоловічого роду вага чистого металу в монеті корн 2 іменник чоловічого роду зерниста поверхня каменю
Орфографічний словник української мови
корн —
-у, ч. 1》 Маса чистого коштовного металу в монеті. 2》 друк. Зерниста, шорстка поверхня каменю в літографії, металевої пластини за офсетного способу друку або спеціального паперу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
корн —
(нім. Korn, букв. – зерно) 1. Вага благородного металу в монеті. 2. Зерниста, шорстка поверхня каменю в літографії, металевої пластини при офсетному способі друку або спеціального паперу (т. зв. корн-папір).
Словник іншомовних слів Мельничука