корн

-у, ч.

1》 Маса чистого коштовного металу в монеті.

2》 друк. Зерниста, шорстка поверхня каменю в літографії, металевої пластини за офсетного способу друку або спеціального паперу.

Значення в інших словниках

1. корн — корн 1 іменник чоловічого роду вага чистого металу в монеті корн 2 іменник чоловічого роду зерниста поверхня каменю  Орфографічний словник української мови
2. корн — (англ. соrn) вага чистого благородного металу в монеті.  Економічний словник
3. корн — (нім. Korn, букв. – зерно) 1. Вага благородного металу в монеті. 2. Зерниста, шорстка поверхня каменю в літографії, металевої пластини при офсетному способі друку або спеціального паперу (т. зв. корн-папір).  Словник іншомовних слів Мельничука