корн

-у, ч.

1》 Маса чистого коштовного металу в монеті.

2》 друк. Зерниста, шорстка поверхня каменю в літографії, металевої пластини за офсетного способу друку або спеціального паперу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корн — корн 1 іменник чоловічого роду вага чистого металу в монеті корн 2 іменник чоловічого роду зерниста поверхня каменю Орфографічний словник української мови
  2. корн — (англ. соrn) вага чистого благородного металу в монеті. Економічний словник
  3. корн — (нім. Korn, букв. – зерно) 1. Вага благородного металу в монеті. 2. Зерниста, шорстка поверхня каменю в літографії, металевої пластини при офсетному способі друку або спеціального паперу (т. зв. корн-папір). Словник іншомовних слів Мельничука