1. Орфографічний словник української мови

корн

корн 1

іменник чоловічого роду

вага чистого металу в монеті

корн 2

іменник чоловічого роду

зерниста поверхня каменю

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корн — -у, ч. 1》 Маса чистого коштовного металу в монеті. 2》 друк. Зерниста, шорстка поверхня каменю в літографії, металевої пластини за офсетного способу друку або спеціального паперу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. корн — (англ. соrn) вага чистого благородного металу в монеті. Економічний словник
  3. корн — (нім. Korn, букв. – зерно) 1. Вага благородного металу в монеті. 2. Зерниста, шорстка поверхня каменю в літографії, металевої пластини при офсетному способі друку або спеціального паперу (т. зв. корн-папір). Словник іншомовних слів Мельничука