листівка —
[лиес'т’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -т'івок
Орфоепічний словник української мови
листівка —
-и, ж. 1》 Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку, для відкритого листа. || Лист, написаний на відкритій поштовій картці. 2》 Друкований або рукописний листок із злободенним, агітаційним змістом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
листівка —
ЛИСТІ́ВКА, и, ж. 1. Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку. У хаті, біля столу, сиділа мати. Руками підперла голову, а на білій скатертині лежала жовта листівка, змочена сльозами (К.
Словник української мови у 20 томах
листівка —
ЛИСТІ́ВКА (невеликий чотирикутний аркуш для відкритого листа; лист на такому аркуші), КА́РТКА заст. У неї був невеличкий альбом поштових листівок з фотографіями кіноактрис (Л.
Словник синонімів української мови
листівка —
ЛИСТІ́ВКА, и, ж. 1. Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку, для відкритого листа. Біля газетного кіоска хлопець і дівчина роздивлялися листівки з портретами кіноартистів (Рибак, Час.., 1960, 107); // Лист, написаний на відкритій поштовій картці.
Словник української мови в 11 томах