листівка

Значення в інших словниках

1. Листівка — Ли́стівка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
2. листівка — Проклямація, летючка, листок, афішка, обр. метелик; (поштова) картка, поштівка. Словник синонімів Караванського
3. листівка — [лиес'т’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -т'івок Орфоепічний словник української мови
4. листівка — -и, ж. 1》 Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку, для відкритого листа. || Лист, написаний на відкритій поштовій картці. 2》 Друкований або рукописний листок із злободенним, агітаційним змістом. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. листівка — ЛИСТІ́ВКА, и, ж. 1. Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку. У хаті, біля столу, сиділа мати. Руками підперла голову, а на білій скатертині лежала жовта листівка, змочена сльозами (К. Словник української мови у 20 томах
6. листівка — ЛИСТІ́ВКА (невеликий чотирикутний аркуш для відкритого листа; лист на такому аркуші), КА́РТКА заст. У неї був невеличкий альбом поштових листівок з фотографіями кіноактрис (Л. Словник синонімів української мови
7. листівка — Листі́вка, -вки, -вці; -ті́вки, -ті́вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. листівка — ЛИСТІ́ВКА, и, ж. 1. Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку, для відкритого листа. Біля газетного кіоска хлопець і дівчина роздивлялися листівки з портретами кіноартистів (Рибак, Час.., 1960, 107); // Лист, написаний на відкритій поштовій картці. Словник української мови в 11 томах