листівка
ЛИСТІ́ВКА, и, ж.
1. Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку, для відкритого листа.
Біля газетного кіоска хлопець і дівчина роздивлялися листівки з портретами кіноартистів (Рибак, Час.., 1960, 107);
// Лист, написаний на відкритій поштовій картці.
Останнього дня перед від’їздом надійшла заблукана, спізнена листівка від Івонка (Вільде, Б’є восьма, 1954, 134).
2. Друкований або рукописний листок із злободенним, агітаційним змістом.
Парторг батальйону приніс екстрений випуск листівок про подвиг Самійла Поліщука (Гончар, І, 1954, 29);
В цей час понад самою школою прогув літак і закидав листівками всі хати, городи, вигін (Довж., І, 1958, 383).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Листівка — Ли́стівка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- листівка — Проклямація, летючка, листок, афішка, обр. метелик; (поштова) картка, поштівка. Словник синонімів Караванського
- листівка — [лиес'т’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -т'івок Орфоепічний словник української мови
- листівка — -и, ж. 1》 Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку, для відкритого листа. || Лист, написаний на відкритій поштовій картці. 2》 Друкований або рукописний листок із злободенним, агітаційним змістом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- листівка — ЛИСТІ́ВКА, и, ж. 1. Поштова картка, іноді з малюнком з одного боку. У хаті, біля столу, сиділа мати. Руками підперла голову, а на білій скатертині лежала жовта листівка, змочена сльозами (К. Словник української мови у 20 томах
- листівка — (англ. handbill) аркуш із надрукованою на ньому рекламою. Економічний словник
- листівка — ЛИСТІ́ВКА (невеликий чотирикутний аркуш для відкритого листа; лист на такому аркуші), КА́РТКА заст. У неї був невеличкий альбом поштових листівок з фотографіями кіноактрис (Л. Словник синонімів української мови
- листівка — Листі́вка, -вки, -вці; -ті́вки, -ті́вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)