1. Словник української мови в 11 томах

листячко

ЛИ́СТЯЧКО, а, с., збірн. Зменш.-пестл. до ли́стя.

Теплою весною Повійнуть не вспіє, — Листячко рясненьке Всі гаї окриє (Граб., І, 1959, 219);

Під вікном осики листячком зашепотіли сполохано (Головко, І, 1957, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. листячко — ли́стячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. листячко — -а, с., збірн. Зменш.-пестл. до листя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. листячко — ЛИ́СТЯЧКО, а, с., збірн. Зменш.-пестл. до ли́стя. А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко, Повіють холода [холоди], Осиплеться їх листячко І понесе вода (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. листячко — Ли́стячко, -чка, -чку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. листячко — Ли́стячко, -ка с. соб. ум. отъ листя. Словник української мови Грінченка