рекомендація

(англ. recommendation)

1. письмовий або усний схвальний відгук про роботу, діяльність тієї чи іншої особи.

2. вказівка, порада.

Значення в інших словниках

1. рекомендація — рекоменда́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рекомендація — [реикомеиндац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. рекомендація — -ї, ж. 1》 Позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, зазвичай із порукою за нього. || Характеристика кого-, чого-небудь. 2》 Порада, вказівка кому-небудь; пропозиція.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рекомендація — Рая, порая, нарая, див. атестація, рекомендувати, референція  Словник чужослів Павло Штепа
5. рекомендація — РЕКОМЕНДА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, як правило, з порукою за нього. З Брянським він пройшов шлях від самої Волги. Брянському він давав рекомендацію в партію (О.  Словник української мови у 20 томах
6. рекомендація — рекоменда́ція (від лат. recommendatio – доручення) 1. Письмовий або усний схвальний відзив про роботу, діяльність тієї чи іншої особи. 2. Вказівка, порада.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. рекомендація — ПОВЧА́ННЯ (слова, що містять поради, напучування тощо), ПРО́ПОВІДЬ розм., МОРА́ЛЬ розм., ОТЧЕНА́Ш жарт., РЕКОМЕНДА́ЦІЯ перев. книжн., ПОУЧЕ́ННЯ книжн. заст., ВИ́ЧИТИ діал., ПОУ́КА діал.  Словник синонімів української мови
8. рекомендація — Рекоменда́ція, -ції, -цією; -да́ції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. рекомендація — РЕКОМЕНДА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, як правило, з порукою за нього. З Брянським він пройшов шлях від самої Волги.  Словник української мови в 11 томах
10. рекомендація — рос. рекомендация (від латин. recommendatio-порада) — 1. Письмовий або усний позитивний відгук про людину чи фірму у формі підтримки її кандидатури або діяльності. 2. Порада, вказівка щодо певного способу дії, здійснення певних планів, задумів.  Eкономічна енциклопедія