рекомендація —
рекоменда́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
рекомендація —
[реикомеиндац'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
рекомендація —
-ї, ж. 1》 Позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, зазвичай із порукою за нього. || Характеристика кого-, чого-небудь. 2》 Порада, вказівка кому-небудь; пропозиція.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рекомендація —
Рая, порая, нарая, див. атестація, рекомендувати, референція
Словник чужослів Павло Штепа
рекомендація —
РЕКОМЕНДА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, як правило, з порукою за нього. З Брянським він пройшов шлях від самої Волги. Брянському він давав рекомендацію в партію (О.
Словник української мови у 20 томах
рекомендація —
(англ. recommendation) 1. письмовий або усний схвальний відгук про роботу, діяльність тієї чи іншої особи. 2. вказівка, порада.
Економічний словник
рекомендація —
рекоменда́ція (від лат. recommendatio – доручення) 1. Письмовий або усний схвальний відзив про роботу, діяльність тієї чи іншої особи. 2. Вказівка, порада.
Словник іншомовних слів Мельничука
рекомендація —
ПОВЧА́ННЯ (слова, що містять поради, напучування тощо), ПРО́ПОВІДЬ розм., МОРА́ЛЬ розм., ОТЧЕНА́Ш жарт., РЕКОМЕНДА́ЦІЯ перев. книжн., ПОУЧЕ́ННЯ книжн. заст., ВИ́ЧИТИ діал., ПОУ́КА діал.
Словник синонімів української мови
рекомендація —
РЕКОМЕНДА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, як правило, з порукою за нього. З Брянським він пройшов шлях від самої Волги.
Словник української мови в 11 томах
рекомендація —
рос. рекомендация (від латин. recommendatio-порада) — 1. Письмовий або усний позитивний відгук про людину чи фірму у формі підтримки її кандидатури або діяльності. 2. Порада, вказівка щодо певного способу дії, здійснення певних планів, задумів.
Eкономічна енциклопедія