істеблішмент

(англ. еstablishment)

еліта, яка впливає на розвиток економіки, формування ідеології та політики держави.

Значення в інших словниках

1. істеблішмент — (від англ. establishment — встановлення, зміцнення) правлячі, привілейовані групи суспільства, а також вся система влади і управління, за допомогою якої вони досягають свого панування  Словник іншомовних соціокультурних термінів
2. істеблішмент — [істебл'ішмеинт] -нту, м. (на) -н'т'і  Орфоепічний словник української мови
3. істеблішмент — рос. истеблишмент 1. Слово, яким у США, Англії та інших англомовних країнах іноді характеризують високий рівень прибутків, стійке становище у суспільстві, достатки. 2. Переносно — панівна верхівка, багаті люди.  Eкономічна енциклопедія
4. істеблішмент — істе́блішмент іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
5. істеблішмент — -у, ч. 1》 Структура та інститути влади; панівні, правлячі кола суспільства. 2》 Високий рівень прибутків, стабільний стан у суспільстві, достаток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. істеблішмент — істе́блішмент (англ. establishment, від establish – зміцнювати, засновувати) 1. Слово, яким у США, Англії та інших англомовних країнах іноді характеризують високий рівень прибутків, стійке становище в буржуазному суспільстві, достатки. 2. Переносно – пануюча верхівка в цих країнах.  Словник іншомовних слів Мельничука