Eкономічна енциклопедія

аванс

рос. аванс

(фр. avance — задаток, від avancer — платити наперед) — попередньо виплачена грошова сума в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності, на виконання робіт, надання послуг. А. виплачується підприємствами (організаціями) працівникам у рахунок заробітної плати, на господарські витрати, витрати на відрядження, для придбання малоцінного майна. Між підприємствами та організаціями виплата А. допускається під час укладання господарських чи підрядних контрактів, договорів з метою надання договірним сторонам більшої взаємодовіри. Тим самим Гарантується попереднє перерахування грошей виконавцеві для покриття його початкових видатків, пов'язаних з виконанням програм (робіт), передбачених умовами договору. Розмір А., строки виплати та порядок погашення визначаються угодами (контрактами) між сторонами. На практиці у вигляді А. сплачується частина майбутньої суми оплати, що становить 10-15% її загального обсягу. У зовнішній торгівлі під авансовим платежем розуміється будь-який платіж, проведений покупцем-замовником до моменту відвантаження товару чи надання послуг. Повний А. виплачується досить рідко і є найневигіднішою для імпортера формою розрахунків (для експортера-навпаки). А. обов'язковий при поставках на умовах кредиту і становить, як правило, 10-25% вартості контракту. Повернення А. при невиконанні зобов'язань експортером забезпечується банківською гарантією. Як і завдаток, А. є матеріальним підтвердженням реальності умов укладення договору, але, на відміну від завдатку, він не є способом забезпечення виконання зобов'язань. При виконанні договірного зобов'язання А. зараховується у рахунок остаточного платежу за договірними зобов'язаннями. При розторгненні договору А. повертається повністю або частково залежно від умов договору.

Eкономічна енциклопедія

Значення в інших словниках

  1. аванс — Ава́нс: — підвищення [46-2] — підвищення на посаді [VI,IX] — підвищення на службі [XII] — підвищення по службі [1,X] — підвищення; [III] — тут: підвищення по службі [24]  Словник з творів Івана Франка
  2. аванс — ава́нс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. аванс — Завдаток;  Словник синонімів Караванського
  4. аванс — Завдаток, підвиша  Словник чужослів Павло Штепа
  5. аванс — [аванс] -нсу, м. (на) -н'с'і, мн. -нсие, -н'с'іў  Орфоепічний словник української мови
  6. аванс — -у, ч. 1》 Гроші, що їх перераховують згідно з договором наперед у рахунок наступних платежів за виконані роботи чи надані послуги; завдаток. 2》 Гроші, що їх видають працівникові в рахунок належної йому заробітної платні. 3》 зазв. мн. аванси, -ів, розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. аванс — АВА́НС, у, ч. 1. Грошова сума або інші матеріальні цінності, що видаються наперед у рахунок заробітку, належних платежів за товари, роботи, послуги і т. ін. [Пузир:] А мені дасте сто тисяч авансу, то я вам на весь завод постачу буряку (І.  Словник української мови у 20 томах
  8. аванс — а́ванс 1. підвищення по службі; кар'єра (ст) 2. перевага (перев. у змаганнях)(ст): Володька, що гнав першою доріжкою, мав вже аванс кількох метрів і після простої віддав дерев'яну паличку кучерявому Ліневичеві, спокійно, як на тренінгу (Лисяк)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. аванс — (англ. аvance) різновид фірмового кредиту, що надається імпортером іноземному постачальнику в розмірі, як правило, не менше 15 % вартості поставки замовлених машин, обладнання тощо при (або після) укладанні контракту.  Економічний словник
  10. аванс — див. винагорода  Словник синонімів Вусика
  11. аванс — ава́нс (франц. avance, від avancer – платити наперед) 1. Грошова сума або майнова цінність, що видається в рахунок майбутніх платежів. 2. Переносно – робити аванси – загравати: подавати надію.  Словник іншомовних слів Мельничука
  12. аванс — АВА́НС (частина грошей, продуктів, яка дається наперед у рахунок майбутньої плати за роботу, товар тощо), ЗАВДА́ТОК, ЗАДА́ТОК. Андрій Григорович узяв у газеті "Рідний край" аванс.. і виїхав (В.  Словник синонімів української мови
  13. аванс — Ава́нс, -су, -сові; ава́нси, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. аванс — АВА́НС, у, ч. Частина грошей (або продуктів), яка дається наперед у рахунок майбутньої платні за роботу, товар і т. ін. [Пузир:] А мені дасте сто тисяч авансу, то я вам на весь завод постачу буряка (К.  Словник української мови в 11 томах