векселедавець

рос. векселедатель

боржник, який видав вексель, одержав за ним кредит і зобов'язаний погасити вексель, повернути кредит.

Значення в інших словниках

1. векселедавець — векселеда́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. векселедавець — -вця, ч. Особа, яка підписала боргове зобов'язання (вексель). || Особа, яка видала вексель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. векселедавець — ВЕКСЕЛЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч., фін. Юридична або фізична особа, яка видає вексель. Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця оплатити після настання строку визначену суму грошей власникові (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. векселедавець — ВЕКСЕЛЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що дає вексель, векселі.  Словник української мови в 11 томах