векселедавець —
-вця, ч. Особа, яка підписала боргове зобов'язання (вексель). || Особа, яка видала вексель.
Великий тлумачний словник сучасної мови
векселедавець —
ВЕКСЕЛЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч., фін. Юридична або фізична особа, яка видає вексель. Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця оплатити після настання строку визначену суму грошей власникові (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
векселедавець —
ВЕКСЕЛЕДА́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що дає вексель, векселі.
Словник української мови в 11 томах
векселедавець —
рос. векселедатель боржник, який видав вексель, одержав за ним кредит і зобов'язаний погасити вексель, повернути кредит.
Eкономічна енциклопедія