дезавуювання

рос. дезавуирование

(від фр. desavouer — відмовлятися, висловлювати несхвалення) — заява довірителя про його незгоду з дією довіреної особи чи про те, що дана особа не уповноважена діяти від імені довірителя.

Значення в інших словниках

1. дезавуювання — дезавуюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дезавуювання — -я, с. 1》 Заява про свою незгоду з діями довіреної особи або про те, що дана особа не має повноважень діяти від імені того, хто про це заявляє. 2》 У міжнародному праві – спростування главою держави або уряду дій дипломатичного представника у зв'язку з перевищенням ним своїх повноважень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дезавуювання — дезавуюва́ння (від франц. desavouer – зрікатися, відмовлятися) 1. Заява про свою незгоду з діями довіреної особи або про те, що дана особа не має повноважень діяти від імені того, хто про це заявляє.  Словник іншомовних слів Мельничука