дезавуювання

рос. дезавуирование

(від фр. desavouer — відмовлятися, висловлювати несхвалення) — заява довірителя про його незгоду з дією довіреної особи чи про те, що дана особа не уповноважена діяти від імені довірителя.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дезавуювання — дезавуюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дезавуювання — -я, с. 1》 Заява про свою незгоду з діями довіреної особи або про те, що дана особа не має повноважень діяти від імені того, хто про це заявляє. 2》 У міжнародному праві – спростування главою держави або уряду дій дипломатичного представника у зв'язку з перевищенням ним своїх повноважень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дезавуювання — дезавуюва́ння (від франц. desavouer – зрікатися, відмовлятися) 1. Заява про свою незгоду з діями довіреної особи або про те, що дана особа не має повноважень діяти від імені того, хто про це заявляє. Словник іншомовних слів Мельничука