дезавуювання
дезавуюва́ння
(від франц. desavouer – зрікатися, відмовлятися)
1. Заява про свою незгоду з діями довіреної особи або про те, що дана особа не має повноважень діяти від імені того, хто про це заявляє.
2. В міжнародному праві спростування главою держави або уряду дій дипломатичного представника у зв’язку з перевищенням ним своїх повноважень.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дезавуювання — дезавуюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дезавуювання — -я, с. 1》 Заява про свою незгоду з діями довіреної особи або про те, що дана особа не має повноважень діяти від імені того, хто про це заявляє. 2》 У міжнародному праві – спростування главою держави або уряду дій дипломатичного представника у зв'язку з перевищенням ним своїх повноважень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дезавуювання — рос. дезавуирование (від фр. desavouer — відмовлятися, висловлювати несхвалення) — заява довірителя про його незгоду з дією довіреної особи чи про те, що дана особа не уповноважена діяти від імені довірителя. Eкономічна енциклопедія