експертиза

рос. экспертиза

(фр. experti-se, від латин. expertus — досвідчений) — вивчення будь-якого питання обізнаною осо-бою-експертом з наданням відповідного висновку. Застосовують Е. у діяльності органів державного управління, різних господарських органів, а також у судочинстві, коли виникають питання, для розв'язання яких необхідні спеціальні знання з певної галузі (економіки виробництва, торгівлі, техніки, мистецтва тощо). Розрізняють такі види Е.: технічну, товарознавчу, криміналістичну, Експертами можуть бути особи, які мають необхідні для проведення певних Е. спеціальні знання з відповідної галузі науки й практики. На основі дослідження експерт складає висновок, у якому дає мотивовані відповіді на поставлені перед ним запитання. В необхідних випадках до висновку додають ілюстративний матеріал. Висновок експерта, в разі згоди з ним органу, що призначив Е., є підставою для прийняття певного рішення. При незгоді з висновком може бути призначена компетентніша Е.

Значення в інших словниках

1. експертиза — експерти́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. експертиза — Спеціальне компетентне дослідження якого-небудь питання, яке потребує спеціальних знань і надання мотивованого заключення. англ. expertise; нім. Begutachtung f=, -en; угор. szakvizsgálat; рос. экспертиза.  Словник із соціальної роботи
3. експертиза — (лікарська) дослідження, обстеження, огляд, розгляд, аналіз|а|.  Словник синонімів Караванського
4. експертиза — [еикспеиртиза] -зие, д. і м. -з'і  Орфоепічний словник української мови
5. експертиза — Экспертиза — examination — Expertise, Begutachtung, Gutachten, Gutachtung — розгляд, дослідження експертом-фахівцем якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань.  Гірничий енциклопедичний словник
6. експертиза — -и, ж. Розгляд, дослідження якої-небудь справи, якогось питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповідному явищу. || Дослідження, розгляд експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. експертиза — Дослід, оцінка  Словник чужослів Павло Штепа
8. експертиза — (англ. examіnation) дослідження будь-якого питання обізнаною особою (експертом) з метою надання висновку.  Економічний словник
9. експертиза — експерти́за (франц. expertise, від лат. expertus – досвідчений) розгляд, дослідження експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань (напр., медична Е., бухгалтерська Е., судова Е.).  Словник іншомовних слів Мельничука
10. експертиза — Фахове вивчення речових доказів чи фактів з метою з'ясування обставин і подання відповідних висновків (судова е., медична е., бухгалтерська е.).  Універсальний словник-енциклопедія
11. експертиза — Експерти́за, -зи, -зі; -ти́зи, -ти́з  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. експертиза — ЕКСПЕРТИ́ЗА, и, ж. Розгляд, дослідження якої-небудь справи, якогось питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповідному явищу.  Словник української мови в 11 томах