експертиза

рос. экспертиза

(фр. experti-se, від латин. expertus — досвідчений) — вивчення будь-якого питання обізнаною осо-бою-експертом з наданням відповідного висновку. Застосовують Е. у діяльності органів державного управління, різних господарських органів, а також у судочинстві, коли виникають питання, для розв'язання яких необхідні спеціальні знання з певної галузі (економіки виробництва, торгівлі, техніки, мистецтва тощо). Розрізняють такі види Е.: технічну, товарознавчу, криміналістичну, Експертами можуть бути особи, які мають необхідні для проведення певних Е. спеціальні знання з відповідної галузі науки й практики. На основі дослідження експерт складає висновок, у якому дає мотивовані відповіді на поставлені перед ним запитання. В необхідних випадках до висновку додають ілюстративний матеріал. Висновок експерта, в разі згоди з ним органу, що призначив Е., є підставою для прийняття певного рішення. При незгоді з висновком може бути призначена компетентніша Е.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. експертиза — (англ. examіnation) дослідження будь-якого питання обізнаною особою (експертом) з метою надання висновку. Економічний словник
  2. експертиза — ЕКСПЕРТИ́ЗА, и, ж. Розгляд, дослідження якої-небудь справи, якогось питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповідному явищу. Словник української мови в 11 томах
  3. експертиза — Спеціальне компетентне дослідження якого-небудь питання, яке потребує спеціальних знань і надання мотивованого заключення. англ. expertise; нім. Begutachtung f=, -en; угор. szakvizsgálat; рос. экспертиза. Словник із соціальної роботи
  4. експертиза — експерти́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. експертиза — (лікарська) дослідження, обстеження, огляд, розгляд, аналіз|а|. Словник синонімів Караванського
  6. експертиза — [еикспеиртиза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
  7. експертиза — Фахове вивчення речових доказів чи фактів з метою з'ясування обставин і подання відповідних висновків (судова е., медична е., бухгалтерська е.). Універсальний словник-енциклопедія
  8. експертиза — -и, ж. Розгляд, дослідження якої-небудь справи, якогось питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповідному явищу. || Дослідження, розгляд експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. експертиза — Дослід, оцінка Словник чужослів Павло Штепа
  10. експертиза — експерти́за (франц. expertise, від лат. expertus – досвідчений) розгляд, дослідження експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань (напр., медична Е., бухгалтерська Е., судова Е.). Словник іншомовних слів Мельничука
  11. експертиза — Експерти́за, -зи, -зі; -ти́зи, -ти́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. експертиза — Экспертиза — examination — Expertise, Begutachtung, Gutachten, Gutachtung — розгляд, дослідження експертом-фахівцем якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань. Гірничий енциклопедичний словник