експертиза
експерти́за
-и, ж.
Розгляд, дослідження якої-небудь справи, якогось питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповідному явищу.
|| Дослідження, розгляд експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань.
Експертиза грошових знаків — перевірка паперових грошових знаків і розмінної монети на їх справжність і платіжність.
Експертиза дорожньо-транспортної пригоди — дослідження на основі спеціальних знань з метою визначення обставин дорожньо-транспортної пригоди та умов, що сприяли її виникненню.
Експертиза технічної документації — дослідження відповідності технічної документації встановленим вимогам.
Психіатрична експертиза — визначення лікарями-психіатрами психічного стану хворого з метою вирішення питань його осудності.
Санітарно-гігєнічна експертиза — експертиза, що з'ясовує відповідність об'єкта експертизи державним санітарним нормам і правилам.
Судово-медична експертиза — використання медичних та біологічних знань для вирішення питань, які виникають у практичній діяльності органів дізнання, слідства та суду.
Судово-психічна експертиза — визначення експертами-психіатрами психічного стану звинувачуваного чи підозрюваного, коли виникають сумніви про їх осудність.
Токсикологічна експертиза — оцінювання токсичності хімічних речовин, матеріалів та виробів, що ґрунтується на результатах санітарно-гігієнічних досліджень.
Значення в інших словниках
- експертиза — експерти́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- експертиза — Спеціальне компетентне дослідження якого-небудь питання, яке потребує спеціальних знань і надання мотивованого заключення. англ. expertise; нім. Begutachtung f=, -en; угор. szakvizsgálat; рос. экспертиза. Словник із соціальної роботи
- експертиза — (лікарська) дослідження, обстеження, огляд, розгляд, аналіз|а|. Словник синонімів Караванського
- експертиза — [еикспеиртиза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
- експертиза — Экспертиза — examination — Expertise, Begutachtung, Gutachten, Gutachtung — розгляд, дослідження експертом-фахівцем якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань. Гірничий енциклопедичний словник
- експертиза — Дослід, оцінка Словник чужослів Павло Штепа
- експертиза — (англ. examіnation) дослідження будь-якого питання обізнаною особою (експертом) з метою надання висновку. Економічний словник
- експертиза — експерти́за (франц. expertise, від лат. expertus – досвідчений) розгляд, дослідження експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань (напр., медична Е., бухгалтерська Е., судова Е.). Словник іншомовних слів Мельничука
- експертиза — Фахове вивчення речових доказів чи фактів з метою з'ясування обставин і подання відповідних висновків (судова е., медична е., бухгалтерська е.). Універсальний словник-енциклопедія
- експертиза — Експерти́за, -зи, -зі; -ти́зи, -ти́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- експертиза — ЕКСПЕРТИ́ЗА, и, ж. Розгляд, дослідження якої-небудь справи, якогось питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповідному явищу. Словник української мови в 11 томах
- експертиза — рос. экспертиза (фр. experti-se, від латин. expertus — досвідчений) — вивчення будь-якого питання обізнаною осо-бою-експертом з наданням відповідного висновку. Застосовують... Eкономічна енциклопедія