заставне право

рос. залоговое право

переважне право кредитора (заставотримача) на задоволення своїх претензій за рахунок продажу, вилучення заставленого майна у разі невиконання боржником зобов'язання, що забезпечене заставою. Див. також Застава.

Значення в інших словниках

1. заставне право — (англ. mоrtagage right) право, за яким кредитор (зазвичай, банк) у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов’язання має пріоритетну можливість на задоволення претензій щодо вартості заставного майна.  Економічний словник