заставне право
рос. залоговое право
переважне право кредитора (заставотримача) на задоволення своїх претензій за рахунок продажу, вилучення заставленого майна у разі невиконання боржником зобов'язання, що забезпечене заставою. Див. також Застава.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заставне право — (англ. mоrtagage right) право, за яким кредитор (зазвичай, банк) у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов’язання має пріоритетну можливість на задоволення претензій щодо вартості заставного майна. Економічний словник