категоричний — Eкономічна енциклопедія

Значення в інших словниках

категоричний — категори́чний прикметник Орфографічний словник української мови
категоричний — КАТЕГОРИЧНИЙ – КАТЕГОРІЙНИЙ Категоричний. Безумовний, рішучий, який не допускає заперечень: категоричний наказ, категорична директива, категоричне судження. Категорійний. Який стосується категорії: категорійне значення дієслова. Літературне слововживання
категоричний — Безумовний, рішучий, безапеляційний; (осуд) різкий, беззастережний Словник синонімів Караванського
категоричний — [катеигоричнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
категоричний — -а, -е. Безумовний, рішучий. || Який не допускає заперечень. Категоричне судження. Великий тлумачний словник сучасної мови
категоричний — КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, а, е. Безумовний, рішучий. Наливайко, не чекаючи, звелів: – Давай по другому, надбав пороху! – За брамою почули той категоричний наказ (Іван Ле); Я не підписав листа в категоричній формі, я додав до нього... Словник української мови у 20 томах
категоричний — категори́чний (від грец. κατηγορικός – стверджуючий, обвинувачуючий) 1. Рішучий, безумовний, безперечний. 2. К. імператив – див. імператив. 3. К-е судження – логічне судження, в якому відношення між суб’єктом і предикатом є цілком визначеним і не обмежується якимись умовами. Словник іншомовних слів Мельничука
категоричний — РІШУ́ЧИЙ (про вимогу, наказ, тон і т. ін.), КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, ТВЕРДИ́Й, БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, УЛЬТИМАТИ́ВНИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙ заст. Словник синонімів української мови
категоричний — Категори́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
категоричний — КАТЕГОРИ́ЧНИЙ, а, е. Безумовний, рішучий. Наливайко, не чекаючи, звелів: — Давай по другому, надбав пороху! — За брамою почули той категоричний наказ (Ле, Наливайко, 1957, 281); Прийшов до категоричного висновку (Збан. Словник української мови в 11 томах