пік
рос. пик
1. Гостроверха гірська вершина. 2. Найвища точка (межа) розвитку певного явища, здобуття чогось; короткочасне різке піднесення у чомусь: економічному розвиткові, підвищенні ціни, руху транспорту, якихось звершень, визнання, слави тощо.
Eкономічна енциклопедія