ревізор —
Австрійський акцизник [X]
Словник з творів Івана Франка
ревізор —
ревізо́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ревізор —
-а, ч. 1》 Особа, яка здійснює ревізію (у 1 знач.). 2》 Особа, яку уповноважено перевірити діяльність, звітність підприємства, установи або організації. 3》 Контролер в окремих ділянках служби руху.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ревізор —
Вивіряч, див. контролер
Словник чужослів Павло Штепа
ревізор —
РЕВІЗО́Р, а, ч. 1. Особа, яка здійснює ревізію (у 1 знач.). – Розтрата... – І хто це виявив?.. – Прибув ревізор (А. Шиян). 2. Контролер в окремих ділянках служби руху. Батько Попова був досить значний залізничний службовець – ревізор служби руху (О.
Словник української мови у 20 томах
ревізор —
ревізо́р (від лат. revisor – той, що перевіряє) 1. Службова особа, обов’язком якої є проведення ревізій, обстежень. 2. Особа, яку уповноважено перевірити діяльність, звітність підприємства, установи або організації.
Словник іншомовних слів Мельничука
ревізор —
КОНТРОЛЕ́Р (особа, що контролює чи перевіряє когось, щось); РЕВІЗО́Р (особа, що перевіряє правильність і законність діяльності підприємства, установи, службової особи тощо); ІНСПЕ́КТОР (посадова особа в державних установах, на підприємствах...
Словник синонімів української мови
ревізор —
РЕВІЗО́Р, а, ч. 1. Особа, яка здійснює ревізію (у 1 знач.). — Розтрата… — І хто це виявив?.. — Прибув ревізор (Шиян, Баланда, 1957, 237). 2. Контролер в окремих ділянках служби руху.
Словник української мови в 11 томах