рекетир рос. рекетир злочинець, що займається рекетом, шантажист, здирник, вимагач. Eкономічна енциклопедія
Значення в інших словниках рекетир — рекети́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови рекетир — [реикеитир] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови рекетир — -а, ч. Той, хто займається вимаганням, погрожуючи насиллям. Великий тлумачний словник сучасної мови рекетир — див. обманщик, плут, шулер Словник чужослів Павло Штепа рекетир — РЕКЕТИ́Р, а, ч. Той, хто здійснює рекет. Проти групи рекетирів порушується кримінальна справа (з газ.). Словник української мови у 20 томах