рекетир

рекети́р

[ре^ике^итир]

-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -ри^е, -р'іў

Значення в інших словниках

1. рекетир — рекети́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рекетир — -а, ч. Той, хто займається вимаганням, погрожуючи насиллям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рекетир — див. обманщик, плут, шулер  Словник чужослів Павло Штепа
4. рекетир — РЕКЕТИ́Р, а, ч. Той, хто здійснює рекет. Проти групи рекетирів порушується кримінальна справа (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
5. рекетир — рос. рекетир злочинець, що займається рекетом, шантажист, здирник, вимагач.  Eкономічна енциклопедія