1. Орфоепічний словник української мови

рекетир

рекети́р

[реикеитир]

-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рекетир — рекети́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рекетир — -а, ч. Той, хто займається вимаганням, погрожуючи насиллям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рекетир — див. обманщик, плут, шулер Словник чужослів Павло Штепа
  4. рекетир — РЕКЕТИ́Р, а, ч. Той, хто здійснює рекет. Проти групи рекетирів порушується кримінальна справа (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. рекетир — рос. рекетир злочинець, що займається рекетом, шантажист, здирник, вимагач. Eкономічна енциклопедія