рекетир
рекети́р
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рекетир — [реикеитир] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- рекетир — -а, ч. Той, хто займається вимаганням, погрожуючи насиллям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рекетир — див. обманщик, плут, шулер Словник чужослів Павло Штепа
- рекетир — РЕКЕТИ́Р, а, ч. Той, хто здійснює рекет. Проти групи рекетирів порушується кримінальна справа (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- рекетир — рос. рекетир злочинець, що займається рекетом, шантажист, здирник, вимагач. Eкономічна енциклопедія