розцінка

рос. расценка

розмір оплати праці робітника за одиницю виробітку. Встановлюють для відрядних робіт шляхом ділення денної або погодинної тарифної ставки відповідного розряду на норму виробітку.

Значення в інших словниках

1. розцінка — розці́нка 1 іменник жіночого роду ціна; ставка оплати розці́нка 2 іменник жіночого роду розцінювання  Орфографічний словник української мови
2. розцінка — -и, ж. 1》 Установлена вартість, ціна якого-небудь товару. 2》 перев. мн. Установлені ставки оплати за одиницю виробітку при відрядній роботі. 3》 перен. Думка, судження про кого-, що-небудь; оцінка. 4》 перен., заст. Осуд кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розцінка — РОЗЦІ́НКА, и, ж. 1. Установлена вартість, ціна якого-небудь товару. 2. перев. мн. Установлені ставки оплати за одиницю виробітку при відрядній роботі. Водій за доставку вантажу в зворотному напрямку одержував зарплату за дуже зниженими розцінками (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. розцінка — ВА́РТІСТЬ (виражена в грошах цінність чого-небудь), ЦІНА́, ОЦІ́НКА, РОЗЦІ́НКА рідше. Селянин віддавав поміщикові частину врожаю.. або оплачував її вартість грішми (з підручника); Я запитала антикварія про ціну книжки (Леся Українка); Оцінка майна.  Словник синонімів української мови
5. розцінка — РОЗЦІ́НКА¹, и, ж. 1. Установлена вартість, ціна якого-небудь товару. 2. перев. мн. Установлені ставки оплати за одиницю виробітку при відрядній роботі. Правління колгоспу переглянуло розцінки і норми виробітку і скоротило..  Словник української мови в 11 томах