самоуправління

рос. самоуправление

спосіб, режим управління підприємством, за яким основні функції управління його діяльністю здійснює саме підприємство, без зовнішнього втручання.

Значення в інших словниках

1. самоуправління — самоуправлі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самоуправління — -я, с. Те саме, що самоврядування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самоуправління — САМОУПРАВЛІ́ННЯ, я, с. Те саме, що самоврядува́ння. Козацтву було дозволено мати самоуправління на території лише одного Київського воєводства (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. самоуправління — (англ. self-mаnаgеmепt) автономне функціонування будь-якої організаційної системи, яка правоздатна приймати рішення щодо внутрішніх проблем, залучати виконавців до процесу розробки рішень...  Економічний словник
5. самоуправління — САМОВРЯДУВА́ННЯ (форма управління, що ґрунтується на праві самостійного вирішення питань внутрішнього керівництва), САМОУПРАВЛІ́ННЯ, САМОУПРА́ВА рідше. Революційне самоврядування; Козаче самоуправління.  Словник синонімів української мови
6. самоуправління — САМОУПРАВЛІ́ННЯ, я, с. Те саме, що самоврядува́ння. Робітниче самоуправління, що забезпечує участь колективу в управлінні комбінатом, є водночас для широкого робітничого активу школою патріотичного виховання, школою соціалістичного господарювання (Ком.  Словник української мови в 11 томах