самострахування

рос. самострахование

1. Створення страхувальником особистих страхових (резервних) фондів за рахунок регулярних відрахувань, відкладання грошових коштів. 2. Децентралізована форма створення натуральних і грошових страхових фондів безпосередньо юридичними і фізичними особами. Застосовується насамперед у промислових об'єднаннях, результати виробничої діяльності яких особливо піддатливі несприятливому впливу погодних умов.

Значення в інших словниках

1. самострахування — самострахува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самострахування — -я, с., спорт. Застереження себе від нещасного випадку при виконанні певних вправ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самострахування — САМОСТРАХУВА́ННЯ, я, с., спорт. Застереження себе від нещасного випадку при виконанні певних вправ. Спортсмен падає вміло, бо він знайомий з методами самострахування (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. самострахування — (англ. self-insurапсе) це спосіб, за яким організація зазнає багато ризиків однакового виду, створює фонди, з яких покриває свої втрати.  Економічний словник
5. самострахування — САМОСТРАХУВА́ННЯ, я, с., спорт. Застереження себе від нещасного випадку при виконанні певних вправ. Спортсмен падає вміло, бо він знайомий з методами самострахування (Наука.., 12, 1975, 43).  Словник української мови в 11 томах