статус-кво

рос. статус-кво

1. Термін у міжнародному праві, який застосовується для визначення становища, що існувало або існує у якийсь певний момент. 2. Переносно — чітко визначене становище когось у суспільстві; володіння можливостями, повноваженнями.

Значення в інших словниках

1. статус-кво — ста́тус-кво́ іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. статус-кво — Стан теперішній  Словник чужослів Павло Штепа
3. статус-кво — СТА́ТУС-КВО́, невідм., ч. Становище, що існувало або існує в той чи інший момент.  Словник української мови у 20 томах
4. статус-кво — (англ. status-quo) законодавчо закріплене становище фізичних чи юридичних осіб.  Економічний словник
5. статус-кво — невідм., ч. Становище, що існувало або існує в той чи інший момент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. статус-кво — ста́тус-кво (від лат. status quo ante bellum – довоєнне становище) становище, що існувало або існує в якийсь визначений момент.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. статус-кво — СТА́ТУС-КВО́, невідм., ч. Становище, що існувало або існує в той чи інший момент.  Словник української мови в 11 томах