статус-кво
рос. статус-кво
1. Термін у міжнародному праві, який застосовується для визначення становища, що існувало або існує у якийсь певний момент. 2. Переносно — чітко визначене становище когось у суспільстві; володіння можливостями, повноваженнями.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- статус-кво — невідм., ч. Становище, що існувало або існує в той чи інший момент. Великий тлумачний словник сучасної мови
- статус-кво — ста́тус-кво (від лат. status quo ante bellum – довоєнне становище) становище, що існувало або існує в якийсь визначений момент. Словник іншомовних слів Мельничука
- статус-кво — (англ. status-quo) законодавчо закріплене становище фізичних чи юридичних осіб. Економічний словник
- статус-кво — СТА́ТУС-КВО́, невідм., ч. Становище, що існувало або існує в той чи інший момент. Словник української мови у 20 томах
- статус-кво — СТА́ТУС-КВО́, невідм., ч. Становище, що існувало або існує в той чи інший момент. Словник української мови в 11 томах
- статус-кво — Стан теперішній Словник чужослів Павло Штепа
- статус-кво — ста́тус-кво́ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови