Eкономічна енциклопедія

стратегія

рос. стратегия

основні форми і методи перспективних дій, пов'язаних з вирішенням основних проблем, реалізацією стратегічних програм, досягненням значних, перспективних стратегічних цілей.

Eкономічна енциклопедія

Значення в інших словниках

  1. стратегія — страте́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. стратегія — [стратег'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  3. стратегія — СТРАТЕ́ГІЯ². СТРАТЕ́ГІЯ, ї, ж. 1. Мистецтво підготовки і ведення війни та великих воєнних операцій. Хоч бойові накази ще не були обнародувані, кожному бійцеві була ясна стратегія і напрямки наступних ударів (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. стратегія — Ї, ж., комп. Комп'ютерна гра, яка вимагає застосування логічного мислення, побудови стратегічних планів тощо.  Словник сучасного українського сленгу
  5. стратегія — (-ії) ж.; комп. Комп'ютерна гра, в якій треба керувати арміями, країнами, поселеннями, популяціями. "Стрілялки", "бродиловки" і "стратегії" — види комп'ютерних іграшок (ВЗ, 10.07.2001). БСРЖ, 569.  Словник жарґонної лексики української мови
  6. стратегія — (англ. strategy) мистецтво керувати соціально-економічними процесами, визначення головного напряму у досягненні кінцевого результату. Виділяють: стратегію мінімуму, середнього ризику, допустимого ризику.  Економічний словник
  7. стратегія — -ї, ж. 1》 Мистецтво підготовки і ведення війни та великих воєнних операцій. || Наука про ведення війни – вища воєнна наука. || Про систему гри в спорті, за якої окремі ходи, комбінації, прийоми підпорядковано загальному, раніше обміркованому плану.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. стратегія — страте́гія (грец. στρατηγία) 1. Найважливіша частина воєнного мистецтва. Включає теорію й практику ведення війни, воєнних кампаній і великих бойових операцій. 2. Мистецтво керівництва суспільною, політичною боротьбою.  Словник іншомовних слів Мельничука
  9. стратегія — Страте́гія, -гії, -гією; -гії, -гій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. стратегія — СТРАТЕ́ГІЯ, ї, ж. 1. Мистецтво підготовки і ведення війни та великих воєнних операцій. Хоч бойові накази ще не були обнародувані, кожному бійцеві була ясна стратегія і напрямки наступних ударів (Гончар, II, 1959, 406)...  Словник української мови в 11 томах