стратегія
СТРАТЕ́ГІЯ².
СТРАТЕ́ГІЯ, ї, ж.
1. Мистецтво підготовки і ведення війни та великих воєнних операцій.
Хоч бойові накази ще не були обнародувані, кожному бійцеві була ясна стратегія і напрямки наступних ударів (О. Гончар);
// Наука про ведення війни – вища воєнна наука.
Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб);
Кіннотою на кораблі! Не вкладалося це ні в які устави, суперечило всім тактикам і стратегіям (О. Гончар);
// Про систему гри в спорті, при якій окремі ходи, комбінації, прийоми підпорядковані загальному, раніше обміркованому плану.
Шахіст-початківець .. повинен спочатку вивчити окремі елементи партії, найпростіші закінчення, типові комбінації, мати уяву про стратегію і тактику шахової гри (з навч. літ.).
2. перен. Мистецтво суспільного економічного і політичного керівництва державою, партією, громадським угрупованням, яке має визначити головний напрям їх дій.
У стратегії переходу до створеня нової енергетичної системи вже можна виділити ряд основних етапів (із журн.).
3. перен. Спосіб дій, лінія поведінки кого-небудь.
– Оленчук усе скаже. Я йому поясню, яка в нього повинна бути стратегія й тактика (І. Микитенко);
Вася Стьопін уперто крутив головою і слухати не хотів дідової стратегії (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)