фінт —
[ф'інт] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. ф'інти, ф'ін'т'іy
Орфоепічний словник української мови
фінт —
ФІНТ, у, ч., спорт. Обманливий рух, удаваний випад. Віртуозні фінти, дотепні комбінації, карколомні стрибки воротарів, стрімкі прориви форвардів – усе це радує серця уболівальників (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
фінт —
А, ч. 1. Особливість. У цього телефону є такий фінт: під час дзвінка він, наприклад, може зависнути. * фішка. 2. Річ, предмет. А цей фінт для чого? 3. Каприз. Не збираюсь я виконувати дитячі фінти.
Словник сучасного українського сленгу
фінт —
(-у) ч. 1. жрм. Виверт, хитрість; обман. БСРЖ, 627.
Словник жарґонної лексики української мови
фінт —
-у, ч. 1》 спорт. Обманливий рух, удаваний випад. 2》 розм. Хитрий виверт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фінт —
(від італ. finta – удавання) спорт. обманний рух, удаваний випад.
Словник іншомовних слів Мельничука
фінт —
ФІНТ, у, ч., спорт. Обманливий рух, удаваний випад. Віртуозні фінти, дотепні комбінації, карколомні стрибки воротарів, стрімкі прориви форвардів — усе це радує серця уболівальників (Веч. Київ, 27.IV 1966, 3).
Словник української мови в 11 томах