шкідництво

рос. вредительство

злочин, спрямований на підрив економіки, грошової системи, а також діяльність державних чи інших організацій з метою ослаблення країни. Обов'язковою умовою притягнення до відповідальності за Ш. є наявність у діях винного спеціальної мети — вчинення умисної шкоди державі. Відповідальність за Ш. несуть як громадяни своєї країни, так й іноземні громадяни та особи без громадянства.

Значення в інших словниках

1. шкідництво — ШКІДНИ́ЦТВО, а, с. Злочинна, шкідлива діяльність. – Якби Слинько не довів, що тут шкідництво, я певний, – у всьому ви обвинуватили б Каргата (Ю. Шовкопляс); Чутка про нічне шкідництво вже облетіла всю бригаду (О. Десняк).  Словник української мови у 20 томах
2. шкідництво — шкідни́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. шкідництво — -а, с. Злочинна, шкідлива діяльність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкідництво — Шкідни́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. шкідництво — ШКІДНИ́ЦТВО, а, с. Злочинна, шкідлива діяльність. — Якби Слинько не довів, що тут шкідництво, я певний,— у всьому ви обвинуватили б Каргата (Шовк., Інженери, 1956, 391); Чутка про нічне шкідництво вже облетіла всю бригаду (Десняк, Десну.., 1949, 275).  Словник української мови в 11 томах