шкідництво
ШКІДНИ́ЦТВО, а, с. Злочинна, шкідлива діяльність.
— Якби Слинько не довів, що тут шкідництво, я певний,— у всьому ви обвинуватили б Каргата (Шовк., Інженери, 1956, 391);
Чутка про нічне шкідництво вже облетіла всю бригаду (Десняк, Десну.., 1949, 275).
Словник української мови (СУМ-11)