шрифт

рос. шрифт

1. Матеріал у вигляді літер, букв, розділових знаків, математичних, хімічних та інших знаків, який застосовується при відтворенні тексту. 2. Форма письмових чи друкованих знаків.

Значення в інших словниках

1. шрифт — див. КОМПЛЕКТ.  Словник синонімів Караванського
2. шрифт — [шрифт] -ту, м. (на) -т'і, мн. шриефти, шриефт'іў два шрифтие  Орфоепічний словник української мови
3. шрифт — Черенки  Словник чужослів Павло Штепа
4. шрифт — ШРИФТ, у, ч. 1. Повний комплект друкарських літер певного типу й малюнка, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність металевих рельєфних літер, цифр, розділових знаків у друкарській машинці.  Словник української мови у 20 томах
5. шрифт — шрифт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
6. шрифт — -у, ч. 1》 Повний комплект друкарських літер певного типу й малюнка, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність металевих рельєфних літер, цифр, розділових знаків у друкарській машинці. || Відбитки друкарських літер на папері.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шрифт — (нім. Schrift, від schreiben – писати) 1. Накреслення, написання літер. 2. Друкарський матеріал у вигляді літер, розділових, математичних та інших знаків, що його застосовують у друкарському наборі.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. шрифт — Шрифт, шри́фту; шрифти́, -ті́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. шрифт — ШРИФТ, у, ч. 1. Повний комплект друкарських літер певного типу й малюнка, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність металевих рельєфних літер, цифр, розділових знаків у друкарській машинці.  Словник української мови в 11 томах