Значення в інших словниках
-
шрифт —
[шрифт] -ту, м. (на) -т'і, мн. шриефти, шриефт'іў два шрифтие
Орфоепічний словник української мови
-
шрифт —
Черенки
Словник чужослів Павло Штепа
-
шрифт —
рос. шрифт 1. Матеріал у вигляді літер, букв, розділових знаків, математичних, хімічних та інших знаків, який застосовується при відтворенні тексту. 2. Форма письмових чи друкованих знаків.
Eкономічна енциклопедія
-
шрифт —
ШРИФТ, у, ч. 1. Повний комплект друкарських літер певного типу й малюнка, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність металевих рельєфних літер, цифр, розділових знаків у друкарській машинці.
Словник української мови у 20 томах
-
шрифт —
шрифт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
шрифт —
-у, ч. 1》 Повний комплект друкарських літер певного типу й малюнка, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність металевих рельєфних літер, цифр, розділових знаків у друкарській машинці. || Відбитки друкарських літер на папері.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шрифт —
(нім. Schrift, від schreiben – писати) 1. Накреслення, написання літер. 2. Друкарський матеріал у вигляді літер, розділових, математичних та інших знаків, що його застосовують у друкарському наборі.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
шрифт —
Шрифт, шри́фту; шрифти́, -ті́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шрифт —
ШРИФТ, у, ч. 1. Повний комплект друкарських літер певного типу й малюнка, необхідний для набору якого-небудь тексту; сукупність металевих рельєфних літер, цифр, розділових знаків у друкарській машинці.
Словник української мови в 11 томах