щогла

рос. мачта

1. Вертикальна конструкція, призначена для встановлення парусів, кріплення спеціальних вантажів, приладів (пристроїв) сигналізації та зв'язку антен, спостережних майданчиків тощо. 2. Висока вертикальна конструкція (шпиль) для кріплення державних прапорів, стягів, прапорів міжнародних організацій, компаній, фірм.

Значення в інших словниках

1. щогла — див. ЖЕРДИНА, ТИЧКА, (на судні) (передня) фок-щогла, фок, (задня) бізань, бізань-щогла, (для прапора) фляґшток, сов. флагшток  Словник синонімів Караванського
2. щогла — див. вершина  Словник синонімів Вусика
3. щогла — ЩО́ГЛА, и, ж. 1. Високий стовп, вертикальна або похила конструкція на судні, признач. для встановлення вітрил, підняття прапора, влаштування спостережних пунктів і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. щогла — що́гла іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
5. щогла — -и, ж. 1》 Високий стовп, прямовисна або похила конструкція на судні, признач. для встановлення вітрил, підняття прапора, влаштування спостережних пунктів і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. щогла — Вертикальний стовбур (дерев'яний, металевий); служить на вітрильному судні для піднімання вітрил, на судні з механічним приводом — для розміщення сигнальних вогнів, антен; одно- або багаточастинні щ. складаються зі стовбура і стеньґ.  Універсальний словник-енциклопедія
7. щогла — ТИ́ЧКА (довга палиця, жердина, яку використовують для підтримування високих рослин, підпирання гілок, у геодезії тощо), ТИЧИ́НА, ЩО́ГЛА розм., ТИ́КА діал.; ВІ́ХА (палиця, якою позначають дорогу, межу тощо).  Словник синонімів української мови
8. щогла — Що́гла, -ли; що́гли, що́глів і що́гол  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. щогла — ЩО́ГЛА, и, ж. 1. Високий стовп, вертикальна або похила конструкція на судні, признач, для встановлення вітрил, підняття прапора, влаштування спостережних пунктів і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
10. щогла — Тонка і висока споруда або її частина відповідної форми.  Архітектура і монументальне мистецтво
11. щогла — Щогла, -ли ж. 1) Шестъ. Уставши ж рано, на зорі, найшов, мов прапір Магомета, запаску з алого грезета на довгій щоглі у дворі. Мкр. Г. 49. Становили шинки по долинах, зводили щогли по високих могилах. ЗОЮР. І. 56.  Словник української мови Грінченка