щогла —
рос. мачта 1. Вертикальна конструкція, призначена для встановлення парусів, кріплення спеціальних вантажів, приладів (пристроїв) сигналізації та зв'язку антен, спостережних майданчиків тощо.
Eкономічна енциклопедія
щогла —
ЩО́ГЛА, и, ж. 1. Високий стовп, вертикальна або похила конструкція на судні, признач. для встановлення вітрил, підняття прапора, влаштування спостережних пунктів і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
щогла —
що́гла іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
щогла —
-и, ж. 1》 Високий стовп, прямовисна або похила конструкція на судні, признач. для встановлення вітрил, підняття прапора, влаштування спостережних пунктів і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щогла —
Вертикальний стовбур (дерев'яний, металевий); служить на вітрильному судні для піднімання вітрил, на судні з механічним приводом — для розміщення сигнальних вогнів, антен; одно- або багаточастинні щ. складаються зі стовбура і стеньґ.
Універсальний словник-енциклопедія
щогла —
ТИ́ЧКА (довга палиця, жердина, яку використовують для підтримування високих рослин, підпирання гілок, у геодезії тощо), ТИЧИ́НА, ЩО́ГЛА розм., ТИ́КА діал.; ВІ́ХА (палиця, якою позначають дорогу, межу тощо).
Словник синонімів української мови
щогла —
ЩО́ГЛА, и, ж. 1. Високий стовп, вертикальна або похила конструкція на судні, признач, для встановлення вітрил, підняття прапора, влаштування спостережних пунктів і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
щогла —
Тонка і висока споруда або її частина відповідної форми.
Архітектура і монументальне мистецтво
щогла —
Щогла, -ли ж. 1) Шестъ. Уставши ж рано, на зорі, найшов, мов прапір Магомета, запаску з алого грезета на довгій щоглі у дворі. Мкр. Г. 49. Становили шинки по долинах, зводили щогли по високих могилах. ЗОЮР. І. 56.
Словник української мови Грінченка