ілюзорний —
Оманний, марновірний, несправжній, уроєний, химерний, див. позірний, фальшивий, уївпічний
Словник чужослів Павло Штепа
ілюзорний —
ілюзо́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
ілюзорний —
-а, -е. Викликаний, спричинений ілюзією (у 1 знач.); хибний, примарний, нездійсненний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ілюзорний —
ілюзо́рний (лат. illusorius – облудний) примарний, уявний, нездійсненний.
Словник іншомовних слів Мельничука
ілюзорний —
ПРИМА́РНИЙ (який не відповідає дійсності, не існує насправді), ОМА́НЛИВИЙ, ОМА́ННИЙ, ОБМА́НЛИВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ, НЕРЕА́ЛЬНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЕФЕМЕ́РНИЙ, ІЛЮЗО́РНИЙ (який тільки здавався справжнім, реально існуючим).
Словник синонімів української мови
ілюзорний —
Ілюзо́рний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ілюзорний —
ІЛЮЗО́РНИЙ, а, е. Викликаний, спричинений ілюзією (у 1 знач.); хибний, примарний. На жаль, ілюзорні видіння зникали, і дійсність виринала такою, якою вона була (Вільде, Сестри.., 1958, 39); Релігія..
Словник української мови в 11 томах