Словник синонімів української мови

ілюзорний

ПРИМА́РНИЙ (який не відповідає дійсності, не існує насправді), ОМА́НЛИВИЙ, ОМА́ННИЙ, ОБМА́НЛИВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ, НЕРЕА́ЛЬНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЕФЕМЕ́РНИЙ, ІЛЮЗО́РНИЙ (який тільки здавався справжнім, реально існуючим). Ніччю все здається чужим і примарним (Ю. Яновський); Рослини співіснують — це, так би мовити, стан миру. Проте він триває недовго, та й, зрештою, мир цей оманливий (з журналу); Не одне покоління алхіміків змарнувало своє життя на пошуки оманного філософського каменя (з журналу); Закортіло ще йому воювати.. за обманливу, як потім виявилося, землю і волю (П. Козланюк); — Живу я в Гомін-Цибулі, щодня стою за прилавком. А іноді здається, наче в мене це якесь несправжнє життя, якась копія (Є. Гуцало); Ми пообідаємо і довго бродитимемо містом... Все буде казковим і нереальним (В. Дрозд); Це були.. гасла облудних буржуазних "свобод", але в затхлих умовах Галичини навіть вони пролунали як удари вічового дзвону (П. Колесник); (Маруся:) Гріхи миру.. затягли свою неодрадную пісню про давнє щастя, будять химерну надію вернути його знову (Панас Мирний); Ця впевненість часто буває ілюзорною, бо й у похилому віці ми інколи робимо ті ж самі помилки, які робили в зелені юнацькі роки (Л. Дмитерко). — Пор. 1. нереа́льний.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. ілюзорний — Примарний, нереальний, іраціональний, уявний; оманливий, облудний.  Словник синонімів Караванського
  2. ілюзорний — Оманний, марновірний, несправжній, уроєний, химерний, див. позірний, фальшивий, уївпічний  Словник чужослів Павло Штепа
  3. ілюзорний — рос. иллюзорный (латин. illusorius — облудний) — примарний, уявний, нездійсненний.  Eкономічна енциклопедія
  4. ілюзорний — ілюзо́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  5. ілюзорний — -а, -е. Викликаний, спричинений ілюзією (у 1 знач.); хибний, примарний, нездійсненний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ілюзорний — ілюзо́рний (лат. illusorius – облудний) примарний, уявний, нездійсненний.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ілюзорний — Ілюзо́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ілюзорний — ІЛЮЗО́РНИЙ, а, е. Викликаний, спричинений ілюзією (у 1 знач.); хибний, примарний. На жаль, ілюзорні видіння зникали, і дійсність виринала такою, якою вона була (Вільде, Сестри.., 1958, 39); Релігія..  Словник української мови в 11 томах