ілюзорний

ПРИМА́РНИЙ (який не відповідає дійсності, не існує насправді), ОМА́НЛИВИЙ, ОМА́ННИЙ, ОБМА́НЛИВИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ, НЕРЕА́ЛЬНИЙ, ОБЛУ́ДНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЕФЕМЕ́РНИЙ, ІЛЮЗО́РНИЙ (який тільки здавався справжнім, реально існуючим). Ніччю все здається чужим і примарним (Ю. Яновський); Рослини співіснують — це, так би мовити, стан миру. Проте він триває недовго, та й, зрештою, мир цей оманливий (з журналу); Не одне покоління алхіміків змарнувало своє життя на пошуки оманного філософського каменя (з журналу); Закортіло ще йому воювати.. за обманливу, як потім виявилося, землю і волю (П. Козланюк); — Живу я в Гомін-Цибулі, щодня стою за прилавком. А іноді здається, наче в мене це якесь несправжнє життя, якась копія (Є. Гуцало); Ми пообідаємо і довго бродитимемо містом... Все буде казковим і нереальним (В. Дрозд); Це були.. гасла облудних буржуазних "свобод", але в затхлих умовах Галичини навіть вони пролунали як удари вічового дзвону (П. Колесник); (Маруся:) Гріхи миру.. затягли свою неодрадную пісню про давнє щастя, будять химерну надію вернути його знову (Панас Мирний); Ця впевненість часто буває ілюзорною, бо й у похилому віці ми інколи робимо ті ж самі помилки, які робили в зелені юнацькі роки (Л. Дмитерко). — Пор. 1. нереа́льний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ілюзорний — Примарний, нереальний, іраціональний, уявний; оманливий, облудний. Словник синонімів Караванського
  2. ілюзорний — Оманний, марновірний, несправжній, уроєний, химерний, див. позірний, фальшивий, уївпічний Словник чужослів Павло Штепа
  3. ілюзорний — рос. иллюзорный (латин. illusorius — облудний) — примарний, уявний, нездійсненний. Eкономічна енциклопедія
  4. ілюзорний — ілюзо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. ілюзорний — -а, -е. Викликаний, спричинений ілюзією (у 1 знач.); хибний, примарний, нездійсненний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ілюзорний — ілюзо́рний (лат. illusorius – облудний) примарний, уявний, нездійсненний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ілюзорний — Ілюзо́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ілюзорний — ІЛЮЗО́РНИЙ, а, е. Викликаний, спричинений ілюзією (у 1 знач.); хибний, примарний. На жаль, ілюзорні видіння зникали, і дійсність виринала такою, якою вона була (Вільде, Сестри.., 1958, 39); Релігія.. Словник української мови в 11 томах