ілюзіоніст

ФО́КУСНИК (той, хто показує фокуси), ШТУКА́Р розм., МАРТОПЛЯ́С заст., ФІҐЛЯ́Р заст.; ІЛЮЗІОНІ́СТ (артист цирку); МАГ, ЧАРІВНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК (традиційна назва артиста цирку); ФАКІ́Р (перев. у мандрівному цирку). Акробати з баяністом закінчували свій номер, їх мав змінити жонглер-фокусник (Л. Дмитерко); Молодець він геніальний, має зграбність гімнастичну, і такії робить штуки, Мов штукар славутний Масман (Леся Українка); Приїхав (Тиміш) до Мирослава на вакації разом із мартоплясами, став мандрівним лицедієм (О. Ільченко); Якщо ви були в цирку, то, мабуть, бачили: ілюзіоніст проробляє кілька загадкових маніпуляцій над якимось предметом — і той предмет зникає (з газети); Увесь до пояса вкритий ножами, маг і чародій ходив по килиму (Н. Рибак); Він говорить про факірів, що вміють чарувати кобр (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ілюзіоніст — ілюзіоні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ілюзіоніст — -а, ч. 1》 Актор цирку, який показує фокуси. 2》 філос. Послідовник ілюзіонізму (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ілюзіоніст — Ілюзіоні́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ілюзіоніст — ІЛЮЗІОНІ́СТ, а, ч. 1. Актор цирку, який показує фокуси за допомогою різноманітних і складних приладів. Непомітно, коли і як, ніби у спритного фокусника-ілюзіоніста, в руці у нього блиснула пляшка «Московської» (Коз. Словник української мови в 11 томах